інкорпорація

-ї, ж.

1) книжн. Включення до свого складу чого-небудь; приєднання. Інкорпорація нових районів.

••

Інкорпора́ція радіоакти́вних речови́н — проникнення радіоактивної речовини та фіксація її в органах та тканинах тварин або рослин.

2) лінгв. Спосіб синтаксичного зв'язку між словами в реченні, за якого головний член словосполучення зливається з підрядними членами у фонетико-морфологічний комплекс, аналогічний слову.

3) юр. Зібрання в єдине ціле законів та інших правових актів, виданих у різний час, без зміни їхнього змісту. Інкорпорація чинних законів.